пятница, 24 июня 2016 г.

ПОКИ ПАЛАЮТЬ СМІТНИКИ – ЗЕМЕЛЬНИЙ «ДІЛОК» ВІД «САМОПОМОЧІ» - РОМАН МАРЧЕНКО РЕЙДЕРСТВОМ ЗАХОПЛЮЄ НАРОДНУ ЗЕМЛЮ



Міф, створений навколо партії «Самопоміч», поступово починає руйнуватися. Тільки ледачий не встиг покритикувати львівського мера та голову партії Андрія Садового за ситуацію з Грибовицьким сміттєзвалищем. Екологи навіть встигли охрестити сміттєву проблему на Львівщині – найбільшою техногенною катастрофою в Україні після Чорнобиля.

Однак, проблеми у «Самопомочі» виникають не тільки у Львові. Кияни, які провели до Київської міськради 22 депутати від цієї політичної сили, теж поступово починають розчаровуватися.

Не дивлячись на те, що «Самопоміч» чи не єдина, хто на місцевих виборах відкривала списки, деякі її столичні депутати викликають щире непорозуміння. Однією з найбільш неоднозначних особистостей у фракції можна вважати депутата Романа Марченка. З першого погляду ніби все добре – фаховий юрист, який створив одну з найвідоміших адвокатських компаній. Однак, проглядаючи його активність на депутатській посаді, стає зрозуміло, що у Київраді він відстоює аж ніяк не інтереси своїх виборців.

Як у киян відібрати парк – або порушення закону в інтересах мормонів
Проаналізуємо три найбільш неоднозначні ініціативи Романа Марченка. Єдиним проектом рішення, яке було зареєстроване Марченком за вісім місяців роботи, було скасування рішення Київської міської ради «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Глибочицькій, 5 у Шевченківському районі м. Києва, укладеного між Київською міськрадою та Релігійним Управлінням Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів в Україні».
Ділянка, площею майже в гектар, на розі вулиць Глибочицька та Татарська ще у 2005 році була надана в оренду прихильникам мормонської релігійної течії. Всі ці роки вона стоїть обнесена зеленим забором і попросту заростає травою. Депутати Київради від мікрорайону «Татарка», які зрозуміли, що мормони навряд чи налаштовані будувати тут свою церкву, внесли на розгляд проект, яким передбачалося розірвання договору оренди. Другим пунктом зазначалось, що на цій ділянці повинен з’явитися сквер. Тим паче, що територія навколо активно забудовується. Зокрема, вище по вулиці Татарській будується житловий комплекс «Львівський квартал» і сквер у даному місці був би більш, ніж доречний.
Однак, депутат від «Самопомочі» Роман Марченко так не вважає, тому з блискавичною швидкістю заблокував дану ініціативу, таким чином стаючи не на бік жителів мікрорайону, а на сторону нетрадиційної церкви. В принципі, його навряд чи має цікавити думка мешканців «Татарки», адже він обирався у далекому від зазначеної ділянки Дарницькому районі. А от ідея мормонів йому явно до душі, адже, як виявилося, у суді інтереси цієї церкви представляє юридична компанія «Ілляшев та партнери», у якій Марченко є старшим партнером.
Таким чином своїми діями, депутат Марченко порушує Закон України «Про запобігання корупції». Адже 28 стаття цього закону звучить так: «Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів». Роман Марченко, як фаховий юрист, не міг не знати про згадану статтю закону, а отже можна зробити висновок, що він діяв умисно.

Рейдерське захоплення під видом піклування про громадськість
У ситуації навколо забудови знесеного Сінного ринку, що на Львівській площі, депутат Київради Роман Марченко діяв дещо обережніше. Зокрема, через свою колегу по фракції «Самопоміч» Ольгу Балицьку. Депутатка надіслала звернення до «Київміськбуду» з пропозицією провести громадські слухання з приводу забудови ділянки за адресою вул. Бульварно-Кудрявська, 17. Однак виявилось, що законодавство не передбачає проведення таких слухань і більше того, забудовник вже проводив відповідні обговорення з жителями навколишніх будівель. Буквально за декілька днів після цієї новини, Роман Марченко почав поширювати інформацію про те, що Шевченківське управління поліції відкрило кримінальне провадження з приводу відчуження земельної ділянки, де раніше був Сінний ринок. Нюанс полягає у тому, що своє звернення до поліції Марченко подавав, як народний депутат. Однак він зовсім забув згадати про те, що його компанія «Ілляшев і партнери» являється стороною конфлікту
Пояснимо, що відбулося з Сінним ринком. У 2004 році Київська міськрада передала в оренду на 10 років ТОВ «Фірма «Ферро» і ТОВ «Сінний ринок» згадану земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісно-житлового центру з підземним паркінгом. У грудні 2007 року КМДА уклала угоду з названими компаніями про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки. Дві фірми заплатили в бюджет столиці трохи більше за 20 млн грн. З тієї ж дати, коли «Ілляшев та партнери» зацікавились справою, ухвалою господарського суду Києва було введено процедуру санації по відношенню до ТОВ «Фірма «Ферро».
Тобто, аналізуючи факти, виходить, що Роман Марченко переживає не за те, щоб на вказаній ділянці залишався продуктовий ринок, а за те, щоб «рейдернути» забудовників. Говорити про інтереси виборців і в цьому випадку не доводиться. 

Як відібрати землю ВДНГ та віддати «своєму» забудовнику - або привабливі гектари «Експоцентру»
Ще однією яскравою ініціативою депутата Романа Марченка є лист до Державного управління справами щодо передачі з державної у комунальну власність Національного комплексу «Експоцентр України». Загальна площа його території становить 286,3 гектарів, а будівлі комплексу занесені до Реєстру пам’яток культурної спадщини. Розташований він у протилежній від виборчого округу Марченка стороні Києва. Чому ж депутат так перейнявся тим, щоб передати «Експоцентр» у комунальну власність?
На відповідь може наштовхнути жвава переписка під дописом у соціальній мережі одного з керівників ВДНГ Максима Яковера. Зокрема зазначається, що нові керівники, які приступили до роботи лише рік тому, змогли вперше за 10 років вивести «Експоцентр» на прибуткову діяльність. По-друге, район навколо комплексу почав активно забудовуватися. І найголовніше – коли земля під об’єктом перебуває у комунальній власності, їй легше змінити цільове призначення, наприклад, на житлову забудову. Уявляєте, скільки «відкатів» міг отримати Марченко від забудовників, якби він зміг провернути подібну аферу? А може й взагалі хотів би обзавестися квартирою у такій елітній забудові.
Через суспільний резонанс поки що рішення по Експоцентру не розглядається. Проте ніхто не може дати гарантію, що подібна ідея не повернеться до Романа Марченка, скажімо через рік, коли «Експоцентр» перетвориться на справжню перлину.
 
«НАРЕЙДУВАВ»? Або звідки квартири, будинки, землі…..
Про жагу до нерухомості депутата Романа Марченка яскраво свідчить виписка з Реєстру майнових прав. Зокрема, у ній ми бачимо, що Роман Вікторович володіє 10 квартирами, з яких 2 в іпотеці. Квартири, до речі, розташовані у різних містах України: дві у Запоріжжі, дві у Києві, по одній у Полтаві, Чернігові та Луцьку, і три у Васильківському районі. Також у власності у Марченка є 3 будинки у Києві, Борисполі та Коростені (Житомирська обл.). Загальна площа всіх його земельних ділянок складає – 12,67 гектарів. Також він мав земельну ділянку в елітному селищі Масандра, Ялтинської міськради, однак вона була арештована у 2010 році. Ну і на сам кінець додамо, що в іпотеці у Романа Марченка є 10 офісних приміщень на Протасовому Яру у Києві.

Цікаво також, що багато майна взято в іпотеку. В деяких випадках, як наприклад, із земельними ділянками, іпотекодержателем вказана Макодзеба Марія Олександрівна. Людина з таким же прізвищем та ім’ям по-батькові значиться у переліку співзасновників ТОВ «Юридична компанія «Ілляшев та партнери». Тобто, як не крути, а компанію, в якій Марченко нині є старшим партнером, він використовує по повній.
До речі, зазначимо, що багато майна Роман Марченко чесно вказав у своїй декларації за 2015 рік. От тільки записував більшість з нього він на родину, хоча Реєстр майнових прав дає довідку, що все перераховане багатство належить саме йому. Щодо транспортних засобів, то їх у Марченка аж шість – починаючи від Daewoo, закінчуючи Toyota Prado.
Зазначимо, що побідної кількості майна журналісти не бачили навіть у народних депутатів. За які заслуги юрист, нехай і відомої компанії, зміг так збагатитися, доводиться тільки здогадуватися. Однак, однозначно можна сказати, що його земельний інтерес до столичних об’єктів повинен насторожити, якщо не прокуратуру, то хоча б громадськість. 

Комментариев нет:

Отправить комментарий