ВБИВСТВО, ПОРАНЕННЯ ТА ПОБИТТЯ – ЖОРСТОКИЙ ЛИПЕНЬ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ

Робота журналіста в Україні перетворюється на одну з найнебезпечніших. І мова йде не тільки про тих, які щодня ризикують власним життям, розповідаючи нам правду з окупованого Донбасу. На жаль, доносити правду і на мирній території нашої держави – це досить небезпечно.

Останнім сумним прикладом того, як журналіст поплатився життям за свої переконання, є зухвале вбивство Павла Шеремета 20 липня у центрі Києва. Справжній майстер слова, який всім своїм життям доводив, що стандарти журналістської роботи повинні бути вище за все – вище за гроші чи за політичні уподобання.

На початку цього тижня від рук невідомого також постраждала журналістка видання «Forbes» Марія Ридван. «У парку без видимої причини налетів якийсь чоловік і три рази вдарив ножем... Це все дуже дивно», – написала Ридван на своїй сторінці у «Фейсбук». На жаль, з сумом констатуємо, що це не «дивно», а це плата за правду, яка в нашій країні подобається не всім.

Ці приклади доводять, що журналісти в Україні не мають достатнього захисту, а правоохоронні органи, навіть супер-реформовані, не можуть гарантувати, що свобода слова є беззаперечним пріоритетом.

У перші дні липня від рук противника свободи слова і за збігом обставин депутата Київської міської ради Романа Марченка постраждав журналіст Володимир Тищенко. https://www.facebook.com/olexandr.aronets/videos/1147132015331333/

 

 http://1news.com.ua/actualne/kulakami-pravdu-ne-spiniti-yak-deputat-vid-samopomochi-pereshkodzhav-zhurnalistskiy-diyalnosti.html   

Цей приклад ми наводимо тому, що у ньому, на відміну від вищезгаданих, відомий «замовник», який в обов’язковому порядку повинен відповісти за свою зухвалість.

Депутат Марченко, будучи юристом, а тобто знаючи про кримінальну відповідальність за перешкоджання журналістській діяльності, намагався вирвати телефон Володимира. Помічник депутата, розуміючи, що його обличчя не у кадрі, умисно штовхав та наступав на ноги журналістові. Якщо ви думаєте, що суспільний резонанс змусив Марченка вибачитися, то це не так.

Люди, подібні до Романа Марченка, не звикли вибачатися, вони вважають себе господарями життя, адже маючи гроші – можна плювати на свободу думок та слова. Вони «б’ють» нишком і часто руками своїх «шісток».

Про що нам говорять ці сумні приклади? А про те, що про європейські цінності ми чуємо виключно з екранів телевізорів. Реальне життя в Україні – зовсім інше. В ньому журналіст, який сів у машину, не може бути впевнений, що доїде до роботи. В ньому відстоювач правди не захищений від того, що у міському парку його не поріжуть ножем. І тим паче в ньому журналісту не гарантують захист від неконтрольованого депутата, якому можуть не подобатися питання, які йому задають.